ПРОСПЕКТ ім. ВАЛЕРІЯ ЛОБАНОВСЬКОГО

Усім привіт! Спочатку хочемо познайомити усіх із авторами цього тревелогу. Ми сестри-двійнята, Виноградови Вероніка та Габріель. Нам 13 років і ми є ученицями 7-А класу ліцею № 144 ім. Г.Ващенка м. Києва (пр-т В.Лобановського, 6) (слайди 1-3).

Свою розповідь ми вирішили присвятити цьому київському проспекту саме тому, що багато моментів нашого життя тісно пов’язані з цією місцевістю. Але про усе це – згодом. Насамперед хотілося б зазирнути у минуле…

Є вулиці (місця) – немов візитна картка міста, району, втілення його духу, історії тощо. Сучасну назву проспект (на честь українського і радянського футболіста і футбольного тренера Валерія Лобановського) отримав лише 2015 року, а до того, починаючи із часів його формування шляхом об’єднання ряду вулиць, мав назву Червонозоряний (з 1974 року) (слайди 4,5). 

Від сучасної Севастопольської площі (слайд 6) до Деміївської площі (слайд 7), через два райони міста Києва (Солом’янський та Голосіївський) простягнулась ця швидкісна магістраль (частина малої кільцевої дороги) (слайди 8,9).

Севастопольська площа

Деміївська площа

слайд 9

У другій половині 19 століття Деміївка (кінець проспекту) була селищем Хотівської волості, у якому згодом стали селитися залізничники та робітники навколишніх підприємств (слайд 10). 

У кінцевій частині проспекту й досьогодні можна побачити старі одно- та двоповерхові будиночки кінця ХІХ – початку ХХ століття. Якщо спробувати уявити собі ці будівлі окремо від екстер’ру сучасного проспекту, то може здатися, що потрапляєш у минуле (слайди 11-14).

За адресою пр-т Валерія Лобановського, 146-148 збереглася будівля старої школи, у якій навчався спортсмен (зараз це школа ІІ-ІІІ ступенів № 319 ім. В.Лобановського) (слайд 15).

На базі школи створено меморіальний музей відомого футболіста (слайди 16, 17).

У історії проспект відомий тим, що  тут у 1941 році проходила третя лінія оборони міста Києва, на місці якої встановлено пам’ятний меморіал (слайд 18).
Щороку на святкові травневі дні ліцеїсти нашого навчального закладу несуть почесну варту біля пам’ятного знаку ІІІ-ї лінії оборони міста Києва. Учні та вчителі ліцею урочисто покладають квіти та вшановують пам’ять загиблих хвилиною мовчання (слайди 19-21).

Проспект переважно являє собою забудови приватного сектору, як і багато років тому (слайд 22),  

але є і багатоповерхові будівлі (слайди 23-25).

 Справжнім дивом є заповідник «Совки»: Совські озера (територією 25 га), розташовані на річці Совці, притоці річки Либеді. Це унікальна заповідна екосистема із заболоченими луками, ставками, очеретовими заростями, вербами. За розповідями нашої матусі, Виноградової Юлії Борисівни, яка мешкає в Солом’янському (колишній Залізничний р-н) районі з 1978 року, частину ставків було знищено (осушено) під час забудови нового житлового масиву «Кадетський гай». Раніше, на початку проспекту, в районі Севастопольської площі були риборозвідні угіддя, ставки  взимку вкривалися кригою і можна було кататися на ковзанах, а влітку – ловити рибу (слайди 37-40)!

Ще один цікавий факт з історії не лише проспекту, а й нашої біографії, який ми не можемо оминути у нашій розповіді,  – поява на світ нас і нашої меншої сестри Лізи. Подія ця сталася у будинку № 2, а саме: Київському міському пологовому будинку № 5  (слайди 26, 27)

 на тоді ще Червонозоряному проспекті 04 травня 2004 року, а 21 грудня 2006 року народилася наша менша сестричка (слайд 28).

 Ну, а про те, що й навчаємося ми у ліцеї, який також знаходиться на проспекті В.Лобановського, вам вже відомо з нащої попередньої розповіді. Доречі, у нашому ліцеї навчався теж видатний український футболіст, футбольний тренер – Олег Блохін (слайд 29).

Сучасний вид проспекту імені Валерія Лобановського являє собою сучасну магістраль із розвиненою інфраструктурою. За адресою пр-т В.Лобановського 117а споруджено пам’ятник князю Святославу Ігоровичу, переможцю хазарів (слайди 30,31). 

Загальна висота – 9 метрів, висота фігури князя – 3,5 метра. У бронзовій композиції зображено битву хазарина з русичем. Пам’ятник було відкрито на День Незалежності України 2003 року.

Серед культових споруд варто згадати Храм ікони Божої Матері «Знамення», який знаходиться на території пологового будинку №5 (слайд 32).

 Збудований храм коштами лікарів-меценатів та пожертвами мирян (слайд 33).

На проспекті В.Лобановського, окрім пологового будинку, знаходяться й ішні медичні установи: відомча поліклініка «Київміськбуд», буд. 17 (слайд 34), 

поліклініка та стоматологічна лікарня Солом’янського району міста Києва, буд. 5 тощо. Розташовані тут і численні навчальні заклади (школи, ліцеї, коледжі, академії), серед яких МАУП, дитяча художня школа та ін. Велика кількість магазинів, ресторанів, кав’ярень, спортивних та фітнес-клубів, готелів (готель «Оберіг», буд. 25/16). Парк «Трипільська культура» на базі МАУП – центр культурного дозвілля для молоді.

У буд. № 119 знаходиться славнозвісний Київський завод художнього скла, вироби майстів якого відомі не лише на Україні, а й за кордоном.

Слід зауважити, що є багато підземних, наземних та надземних пішохідних переходів. Останні стали справжнім архітектурним дивом, яке забезпечує безпеку пішоходів. Металеві надземні пішохідні переходи з ліфтовими підйомниками (довжина 42-47м та 37-27,5 м, площею понад 230 кв. м) значно полегшують пересування пішоходів (слайди 35-36).

СТО, автозаправки, ігрові та спортивні майданчики у дворах житлових будинків, численні магазини, аптеки – це лише незначна частина переліку тих послуг, якими можуть скористатися мешканці, що живуть на проспекті. Пониження тротуару в місцях переходів та пандуси до громадських закладів створюють комфортні умови проживання.

Розвинена й транспортна інфраструктура: маршрути громадського транспорту (тр. № 42, авт. № 220 та ін.),  маршрутні таксі, які забезпечують перевезення пасажирів у різні куточки міста. 

Поруч із усіма зручностями і принадами проспекту є й недоліки. Доволі високим є рівень шуму та забруднення повітря за рахунок інтенсивного руху автотранспорту на магістралі. Постійне транспортне навантаження негативно впливає на якість атмосферного повітря та городян, які мешкають у будинках, що розташовані безпосередньо біля траси проспекту. 

Дещо краща ситуація у районі приватного сектора та біля зеленої зони заповідника «Совські озера». Але загальний рівень шуму і забруднення повітря також негативно впливає на екосистему заповідних ставків. Тому, на нашу думку, з метою захисту повітряного басейну від викидів автотранспорту і шуму потрібно вживати суворих заходів: об’їзні автошляхи, транспортні розв’язки, обмеження в’їзду вантажного транспорту. Частково це було зреалізовано під час проведеної реконструкції проспекту у 2008 році.

Дослідження обраної нами вулиці (проспекту) Києва ми вирішили проілюструвати фотознімками знайденими у електронних джерелах та створеним власноруч фотоальбомом. Також вагомим доповненням стали короткі інтерв’ю мешканців, які поділилися з нами своїми спогадами, враженнями, поглядами, думками щодо життя проспекту В. Лобановського як невідємної частини міста (слайди та фотоальбом, а також відео матеріали додаються).

Державна служба України з контролю за наркотиками

Неможливо описати в одному тревелозі усе, про що, можливо, хотілося б згадати. Краще усе це побачити на власні очі. Зараз чудова пора року – весна. Впевнені і сподіваємося, що наша коротка розповідь зацікавила вас і обов’язково надихне до самостійних пізнавальних подорожей  і історико-географічних досліджень вулицями й місцевостями такого рідного, але ще й досі остаточно незвіданого чарівного міста на ймення – Київ. Успіхів вам!

 Виноградови Вероніка та Габріель,

ученицi 7-А класу ліцею № 144 ім. Г.Ващенка м. Києва